Мы в социальных сетях:

О нас | Помощь | Реклама

© 2008-2024 Фотострана

Реклама
Получить
Поделитесь записью с друзьями
Сергей
Сергей
Чому ми прив`язані до болю?
Чому живемо наче на війні?
Чому уже не прагнемо до волі?
Чому тікаємо похмурі та сумні?
Немає фарб в життєвім водограю
І до простор не вабить дітвору.
Ніхто з волошками не бігає по гаю,
Та не цінуєм золоту пору.
Дитячі усмішки уже не надихають,
Жіночі сльози - не мають співчуття.
Вітри життя бездумно колихають
Людей,які не знають каяття!
Рейтинг записи:
5,5 - 1 отзыв
Нравится1
Поделитесь записью с друзьями
Никто еще не оставил комментариев – станьте первым!
Наверх